Луцькі підприємці скаржаться на роботу Волинської митниці
Джерело: Інтер
Мало не зірвали виробництво на Волині. Місцеві підприємці скаржаться на роботу Поліського митного відділу та звинувачують співробітників служби в корупції. Більше знають наші кореспонденти.
32 мільйони євро від ЄБРР і 141 тролейбус. Незабаром цей новий транспорт курсуватиме в кількох містах: Дніпрі, Житомирі та Маріуполі. Для останнього зараз тролейбуси складають у Луцьку працівники “БКМ-Україна”.
“Наша компания организована в Украине, при участии белорусского завода “Белкоммунмаш” – они участвуют в капитале данной компании. Скажем так, это технология белорусского производителя, производство которых – организовано в Украине. Это крупная узловая сборка в Украине”, – наголосив Сергій Горлач, представник компанії “БКМ-Україна”.
Увесь день у виробничому цеху кипить робота. Підприємство, зі значною затримкою, отримало кузови тролейбусів, які імпортували з Білорусі. Митний пункт “Луцьк”, підпорядкований Поліській митниці, більш як тиждень блокував розмитнення, кажуть на підприємстві.
“Давление и попытка таможни и сотрудников таможенного поста нас направить “в нужное русло”, чтобы мы “домовились”, чтобы мы нашли “порозуминня” и т.к. Т.е, – непонятные вещи. Мы по процедуре подаем декларацию – вы или оформляйте, как вы декларируете, “новая митниця” – служба сервиса. Или давайте, скажем так, квалифицированный отказ”, – говорить Сергій Горлач, представник компанії “БКМ-Україна”.
“Їдь – домовляйся. Їдь – домовляйся”. Конкретно ці слова звучали неодноразово в особистій розмові і в телефонних дзвінках від начальника митного посту “Луцьк”, Мовчанюка Ігоря Юрійовича. І людини, яка проводила найбільшу кількість телефонного спілкування між мною і митницею – Антонович Олег Анатолійович, – директор митного ліцензійного складу у Рівному”, – стверджує Микола Романюк, директор компанії “БКМ-Україна”.
Саме підприємець наполегливо пропонував “БКМ-Україна” вийти на контакт із начальником відділу класифікації товарів Поліської митниці Анатолієм Левчуком. Його керівник – в.о. голови Поліської митниці – Олексій Мужев. Примітно, що посадовець у 2015 році був звільнений із аналогічної посади за неналежне виконання службових обов’язків, але відновився через суд.
“Все прекрасно понимают последствия и таможня в том числе. Т.е, мы имеем простой транспорта, где мы должны оплатить пеню перевозчика за то, что эти кузова стоят в течение недели на таможенном посту и соответственно – не оформляются. Т.е, это деньги, срыв контрактов. Есть жесткие сроки, по которым мы должны поставить нашу технику”, – говорить Сергій Горлач, представник компанії “БКМ-Україна”.
Розблокувати розмитнення, за словами представників “БКМ-Україна”, вдалося лише після того, як ситуація набула розголосу в ЗМІ. Щоб дізнатися, які ж були причини для затримання вантажу, ми звернулися до митного пункту “Луцьк”. Але з’ясувалося, що посеред тижня в митників – скорочений робочий день:
“У нас сьогодні скорочений робочий день. І всё. Керівництво домой пішло”.
Прокоментувати ситуацію погодився виконувач обов’язків голови Поліської митниці.
“Складність полягає в тому, що значна кількість запчастин вузлів даного кузова тролейбусів – не відноситься до поняття “кузов тролейбуса”. І має свою товарну позицію. На приклад, система відеонагляду, система пожежної безпеки”, – говорить Олексій Мужев, в.о. голови Поліської митниці.
“Ми просили їх відразу: не правильно щось зробили? – дайте нам відповідь і ми подамо далі. Нам дали відповідь через тиждень. Ми оперативно зреагували, подали документи – такі, як попросила митниця, вони віддали кузова і ми зараз працюємо. Мені зараз, фактично, необхідно виводити людей у дві зміни, для того щоб не потрапити під штрафні санкції від Європейського банку реконструкції і розвитку”, – наголосив Микола Романюк, директор компанії “БКМ-Україна”.
Луцькі підприємці вважають: анонсована в країні “митна реформа” в регіоні так і не відбулась. А дії місцевих митників – демонструють ставлення до іноземних інвесторів, які вкладають гроші в українську економіку. В даному випадку – машинобудування. Тим паче, за гроші, виділені на потреби українців, міжнародними фінансовими інститутами. А результатом цього – стає погіршення іміджу України.