Війна забрала життя дев’ятьох захисників з Рівненщини

У Костополі попрощалися з Героєм Ігорем Гаврилюком. Захисник народився 9 травня 1972 року. Навчався у костопільській школі №5, а далі проходив строкову службу у ЗСУ. Згодом працював за кордоном, після повернення – на місцевому підприємстві ТОВ «Українські лісопильні». 11 серпня 2023 року приєднався до ЗСУ, де обійняв посаду стрільця піхотного взводу. Загинув захисник 22 березня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Назавжди на Березнівщину повернувся захисник України Григорій Кравчук. Він народився 7 вересня 1973 року в селі Городище. Після закінчення місцевої школи у Рівненському ПТУ №11 здобув професію електромонтера з обслуговування електрообладнання. Воїн захищав Батьківщину від московських окупантів з грудня 2022 року на Запорізькому напрямку. Був солдатом десантно-штурмової роти. 6 січня 2024 року зв’язок з воїном обірвався. Тільки згодом підтвердили його загибель. Поховали 50-річного військовослужбовця на сільському кладовищі в урочищі Вороновка.

Жителі Мізоцької громади – у жалобі. До рідного дому повернувся назавжди мужній Герой Микола Решітько. Захисник народився 3 березня 1969 року, проживав у селищі Мізоч. Молодший сержант помер 24 березня 2024 року через хворобу серця у тимчасовому місці дислокації взводу на Донеччині. Поховали воїна у рідному селищі.

Старший лейтенант Сергій Лажук із села Бережки Дубровицької громади. Захисник народився 29 жовтня 1992 року. Закінчив історичний факультет РДГУ. На захист України пішов 15 березня 2022 року. Воїн служив командиром роти, заступником командира першого стрілецького батальйону четвертої танкової бригади. Під його командуванням бійці обороняли Вугледар, Солевар і Бахмут, визволяли Лиман та інші населені пункти. 25 березня стало відомо про загибель 31-річного Героя.

Михайло Дорошко проживав у Зносичах Немовицької громади. Воїн боровся за мир та спокій в Україні, сміливо виконував усі поставлені перед ним бойові завдання на Запорізькому напрямку. На жаль, повернувшись з фронту на полігон, Герой помер. Поховали військовослужбовця в рідному селі.

Іван Якимович – житель села Зарічне Козинської тергромади. Захисник народився у 1994 році. Був депутатом Козинської сільської ради VIII скликання, представляв Іващуківський старостинський округ, активно відстоював інтереси свого округу та дбав про добробут громади. А на початку війни мужньо став на захист України. Капітан загинув 22 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в Харківської області.

Олександр Бескопильний народився в 1971 році. Проживав у Соснівці Семидубської громади. Сержант Збройних Сил України. На службі захисник виконував обов’язки хіміка відділення озброєння радіаційного, хімічного, біологічного захисту. На жаль, воїн передчасно помер внаслідок гострої серцевої недостатності 23 березня 2024 року.

Солдат Андрій Берегович – із Млинівщини, проживав у селі Береги. На фронті був кулеметником стрілецької роти. 13 січня цього року під час артилерійського обстрілу на Харківщині воїн отримав важкі поранення. З того часу перебував у лікарні, де 26 березня 2024 року помер, не приходячи до свідомості. Поховали Героя на кладовищі в Бокіймі.

У Вараші схилили голови у скорботі за Героєм Станіславом Килюшиком. Захисник народився у Вараші, навчався у ліцеї №3. У 2018 році здобув спеціальність “електрозварник” у ПТУ ВП РАЕС. У 2020 році проходив строкову службу. 23-річного Станіслава мобілізували до війська на початку листопада 2022 року. Служив оператором 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів роти вогневої підтримки 68-ої окремої єгерської бригади. За час служби отримав відзнаку командувача Сухопутних військ ЗСУ “За звитягу”. Молодший сержант помер 22 березня в стаціонарі Харківської клінічної лікарні. Поховали захисника на кладовищі в селі Малий Жолудськ Рафалівської громади.

Щирі співчуття рідним і близьких загиблих Героїв…

Вічна пам’ять та шана Героям, які загинули за Україну!